Як розпізнати депресію у дітей та підлітків
«Депресія у дітей та підлітків добре піддається лікуванню. Чим раніше її виявляють, тим кращі шанси на одужання».
Інтерв’ю з дитячою та підлітковою психотерапевткою Юлією Ебхардт
Багато дітей та підлітків у період статевого дозрівання час від часу виглядають сумними, дратівливими або замикаються в собі. Але коли за цим ховається щось більше? За якими ознаками батьки можуть розпізнати депресію? І як вони можуть допомогти своїй дитині? Про це ми поговорили з Юлією Ебхардт, дитячою та підлітковою психотерапевткою в FIDEO — проекті дискусійного форуму «Депресія» (Diskussionsforum Depression e.V.) у партнерській мережі Фонду допомоги при депресії та профілактиці самогубств Німеччини (Stiftung Deutsche Depressionshilfe und Suizidprävention).
Юлія Ебхардт: Так, ми спостерігаємо обидва явища: з одного боку, сьогодні про психічні захворювання говорять відкритіше. Тому батьки та підлітки частіше звертаються за допомогою, ніж раніше. З іншого боку, дослідження показують, що з початком пандемії коронавірусу рівень психічного навантаження дійсно зріс. До речі, це спостерігається у всьому світі. Зокрема, симптоми депресії, тривоги та розлади харчової поведінки зустрічаються частіше, ніж ще кілька років тому. Навіть після закінчення пандемії показники не повернулися до попереднього рівня.
Однак для цього існує не одна причина. Суспільні кризи, тиск щодо досягнення результатів, стрес, соціальні мережі та особисті схильності часто діють у сукупності. Виникнення психічних захворювань завжди є результатом взаємодії багатьох факторів.
Один поганий день чи тиждень ще не є приводом для занепокоєння. Вирішальним є те, чи помітно змінюється дитина протягом кількох тижнів і чи ці зміни відчутно впливають на повсякденне життя.
Багато батьків дуже добре знають свою дитину. Якщо вони помічають: «Така поведінка зовсім не характерна для моєї дитини» або «Моя дитина дуже змінилася» — тоді їм слід звернути на це увагу.
Багато хто спочатку думає, що їхня дитина просто не хоче або їй бракує мотивації. Однак саме це часто є непорозумінням. Підлітки, які страждають на депресію, часто не «не хочуть» — вони просто не можуть. Характерною ознакою цього захворювання є відчуття, ніби на все накинуто важку завісу. Навіть дрібні завдання раптом здаються гігантськими. І коли батьки кажуть: «Просто вийми посуд із посудомийної машини» або «Підійди до друзів», для дитини, яка страждає на депресію, це може здатися непереборною перешкодою.
Батькам слід бути особливо пильними, якщо їхня дитина
- все більше замикається в собі,
- нехтує дружбою,
- безпричинно відмовляється від хобі,
- гірше спить,
- майже не має апетиту,
- не може зосередитися в школі,
- раптово отримує значно гірші оцінки або
- виглядає безнадійно.
Іноді зміни проявляються й у тому, що дитина більше не справляється з цілком повсякденними справами: вона перестає відповідати на повідомлення у WhatsApp, скасовує зустрічі, не миється кілька днів поспіль або постійно носить одну й ту саму футболку, бо їй уже все байдуже.
Так, це можна сказати. Симптоми також залежать від віку. Наприклад, маленькі діти частіше плачуть, замикаються в собі або майже не заводять друзів. У хлопчиків ми часто спостерігаємо підвищену дратівливість, розчарування або гнів.
Підлітки, навпаки, часто втрачають інтерес до речей, які раніше були для них важливими. Вони майже не зустрічаються з друзями, відмовляються від хобі або повністю замикаються у своїй кімнаті.
Корисно висловлювати конкретні спостереження. Наприклад: «Я помітив, що останнім часом ти майже не зустрічаєшся з друзями. Я бачив, що ти вже кілька разів скасовував тренування. Я хвилююся за тебе. Чи є щось, що тебе турбує? Чи можу я якось тобі допомогти?»
Такі слова викликають у дитини значно менше відчуття тиску, ніж такі висловлювання, як: «Мені здається, у тебе депресія». Батькам не потрібно ставити діагноз.
Таке трапляється навіть дуже часто. Багато підлітків самі не розуміють, що з ними відбувається. Дехто не хоче додатково обтяжувати батьків або вважає, що має вирішити проблему самостійно. У такому разі допомагає насамперед одне: терпіння.
Батьки можуть сказати: «Нічого страшного, якщо ти сьогодні не хочеш про це говорити. Я запитаю тебе ще раз через кілька днів». Важливо не відступати й не залишати цю тему без уваги.
Батьки також можуть звернутися по підтримку самі, якщо, наприклад, дитина відмовляється від будь-якої допомоги. У таких випадках слід звертатися до центрів виховання та сімейного консультування. Кваліфіковані фахівці, які там працюють, можуть разом із батьками обміркувати, як зробити розмови успішними.
Часто підлітки спочатку відкриваються перед друзями або шкільними соціальними працівниками. Це також може бути першим кроком.
Насамперед тиск або погрози не допомагають. Такі фрази, як «Візьми себе в руки», «Якщо ситуація не покращиться, то…» або «Тобі просто треба знову вийти на вулицю», зазвичай не дають результату.
Краще дотримуватися спокійної, поважної позиції. Але: батькам не обов’язково підбирати ідеальні слова. Головне, щоб дитина відчувала: «Я не сама».
Загалом ми говоримо: «Краще раз занадто рано, ніж раз занадто пізно». Якщо настрій помітно погіршується протягом щонайменше двох тижнів і повсякденне життя стає майже неможливим, батькам слід звернутися за медичною допомогою. Чим раніше розпочати лікування депресії, тим кращі шанси на успішний результат.
Першим місцем звернення у разі захворювання або підозри на депресію є кабінет дитячого або підліткового лікаря або кабінет сімейного лікаря. Звідти можна розпочати подальші кроки.
Гостра криза: потрібна негайна допомога?
Якщо ваша дитина має похмурі думки або думає про те, щоб заподіяти собі шкоду чи нанести собі травми, вам слід негайно звернутися по допомогу:
- Зверніться до свого лікаря.
- Зверніться до найближчої (психіатричної) клініки.
- У разі загрози життю зателефонуйте на номер екстреної допомоги 112.
Період очікування може бути виснажливим, і його не слід пропускати даремно. Центри виховання та сімейного консультування, шкільна соціальна робота, а також надійні онлайн-ресурси, такі як FIDEO, можуть вже на цьому етапі надати сім’ям орієнтир, полегшити їхнє становище та надати першу підтримку.
Якщо дитина висловлює конкретні суїцидальні думки, пише прощального листа або завдає собі серйозних травм, батьки повинні негайно вжити заходів. У такому випадку їм слід без зволікання поїхати до найближчої лікарні або зателефонувати за номером екстреної допомоги 112. Також важливо: під час гострої кризи батьки ні в якому разі не повинні залишати дитину саму.
Ні, завжди поєднується багато факторів. Депресія розвивається за наявності відповідної схильності, яка формується генетично або внаслідок ранніх травматичних переживань. Спусковими механізмами захворювання можуть бути тривалі конфлікти, хронічний стрес, життєві події, такі як зміна школи, або гормональні зміни, наприклад, початок статевого дозрівання. Захворювання може вразити кожного.
Набагато важливіше інше: щоб батьки звертали увагу на зміни, ставилися до них серйозно та організовували допомогу. Саме в цьому полягає їхнє найважливіше завдання.
Депресія — це захворювання, яке добре піддається лікуванню у дітей та підлітків. Чим раніше діагностується захворювання, тим вищі шанси на успішне лікування. Тому я закликаю батьків: «Не чекайте місяцями, сподіваючись, що все мине само собою. Краще один раз занадто багато попросити про допомогу, ніж один раз занадто мало».
Для мене також важливо підкреслити: депресія — це не слабкість характеру, і батьки не обов’язково винні в цьому захворюванні. Адже це серйозне захворювання, яке виникає внаслідок взаємодії багатьох різних факторів. Ті, хто вчасно звертається за допомогою, створюють найкращі умови для одужання дітей та підлітків. Батьки та діти не мусять проходити цей шлях самотужки. Є багато людей та організацій, які надають підтримку сім’ям.
Про Юлію Ебхардт
Юлія Ебхардт — дитяча та підліткова психотерапевтка, координаторка проєкту FIDEO та є однією з відповідальних за спільні канали в соціальних мережах Фонду німецької допомоги при депресії та профілактики самогубств, а також Дискусійного форуму «Депресія». Ця організація займається цифровою самодопомогою при депресії. Мета полягає у сприянні покращенню стану здоров’я людей, які страждають на депресію, та у налагодженні обміну досвідом між хворими та їхніми близькими.
Ми дякуємо дискусійному форуму «Depression e.V.», що входить до партнерської мережі Фонду допомоги хворим на депресію та запобігання самогубствам у Німеччині, за підтримку у створенні цього матеріалу завдяки їхній програмі FIDEO.
Де можна отримати допомогу та консультацію?
При перших ознаках занепокоєння:
Зверніться до педіатричної або сімейної лікарської практики.
Якщо ви шукаєте інформацію та адреси установ:
Інформаційна гаряча лінія з питань депресії Фонду німецької допомоги при депресії та профілактики самогубств, де можна отримати інформацію та адреси установ, доступна за номером: 0800 334 4533.
Години прийому: понеділок, вівторок, четвер з 13:00 до 17:00, середа та п’ятниця з 8:30 до 12:30.
Якщо ви шукаєте місце для проходження терапії:
- За телефоном 116 117 або на веб-сайті 116117.de постраждалі можуть домовитися про першу консультацію через Асоціацію лікарів, що працюють за системою медичного страхування.
- Психотерапевтів та психіатрів у вашому районі можна знайти на веб-сайті 116117.de, в Інтернеті або в галузевому довіднику.
- Навчальні заклади для психотерапевтів також дають можливість, за необхідності, швидше домовитися про прийом. У таких випадках лікування проводять особи, які ще проходять навчання.
- Ще один спосіб — пошук через університетські амбулаторії психотерапевтів, якщо такі є поблизу.
Якщо вашій дитині важко говорити, і вона воліє писати:
- Кризовий чат: Консультації через WhatsApp або SMS
- Екстрена електронна пошта для молоді: онлайн-консультація
- Консультації для молоді до 25 років: консультації електронною поштою від однолітків у кризових ситуаціях та при суїцидальних думках
Для родичів:
Баврійська асоціація підтримки та допомоги (BApK e.V.) надає підтримку родичам людей із психічними розладами через групи самодопомоги для родичів поблизу місця проживання.
У кризовій ситуації:
- Телефонна служба психологічної допомоги працює цілодобово та є безкоштовною: 0800 111 0 111 або 0800 111 0 222
- «Номер проти смутку» для дітей та підлітків: 116 111
- Мусульманська телефонна служба психологічної допомоги доступна за номером: 030 443 509 821
- Зателефонувати до російської лінії душпастирської допомоги можна за номером: 030 440 308 454
Це також може вас зацікавити
Додаткова інформація Посилання для подальшого ознайомлення
Поради Завантажити
